|
|
|
В Е Т Е Р А Н И П Р И Г А Д У Ю Т Ь
|
|
ЗАКЛАЛИ
МІЦНИЙ ФУНДАМЕНТ
|
 Наш
університет став нині одним з кращих вищих навчальних закладів
не лише в області, а і в Україні. Статус Національного зобов'язує
колектив добиватися нових успіхів у навчанні, науці, вихованні
молоді. Ми, ветерани, радіємо з цього і бажаємо колективу
не здавати здобутих позицій. Мені, як і моїм колегам по "машинці",
приємно усвідомлювати: фундамент для цього було закладено
ще тоді, коли інститутом керував ректор П.А. Михайлов, коли
його ідеї і завдання підхоплювали всі - викладачі, співробітники,
студенти - і робили все можливе так, аби втілити в життя нове,
добрі наміри й завдання свого ректора. Протягом 60-80-х років
побудовані нові навчально-лабораторні корпуси, оснащені необхідним
устаткуванням, меблями. Пам'ятаю, як працювали на будівництві
наші студенти: щодня виходило на об'екти по сто і більше осіб.
Практично, вони робили все: кладку стін, оздоблювали приміщення
під керівництвом майстрів-будівельників і робітників.
З
року в рік зростала кількість кафедр, викладачів, студентів.
На жаль, у ті роки не вистачало викладачів, і ректорат постійно
займався цією проблемою.
Зараз на кожній кафедрі, кожному факультеті створені комп'ютерні
класи, а тоді, на початку 80-х, ми придбали першу електронно-обчислювальну
машину "Промінь" для кафедри обчислювальної математики
і раділи з цього.
Сердечно вітаю колектив університету з ювілеєм "машинки"!
Бажаю йти вперед і не зупинятися на досягнутому.
|
| Анатолій
КАМОРКІН, проректор "машинки" (1964-1996 р.р.),
професор |
|
|
КУЛЬТ
НАВЧАННЯ І ГРОМАДСЬКОЇ РОБОТИ
|
 Мене
обрали першим деканом автомобільного факультету, організованого
1961 року. А перед цим я, колишній фронтовик, закінчив наш
інститут.
Можна сказати, на моїх очах створювалися і факультет, і "машинка",
яка бере початок з Інституту сільськогосподарського машинобудування.
На моїх очах студенти ставали інженерами, активістами громадської
роботи.
На автомобільному факультеті тоді сповідували культнавчання
і добрих справ у громадській роботі. Ми готували кадри насамперед
для запорізького заводу "Комунар", який наприкінці
50-х років став автомобільним. Він потребував молодих спеціалістів,
і ми готували їх на базі інституту і заводу. Багато студентів
факультету були відмінниками, активістами партійної, комсомольської,
профспілкової роботи. А крім того, захоплювалися історією
рідного краю, молодіжного руху. Чимало наших студентів були
лауреатами конкурсів на кращу студентську працю з гуманітарних
проблем. А по закінченні інституту захистили кандидатські
дисертації з історії: Микола Дєдков і Віктор Понеділко. М.В.
Дєдков - нині декан гуманітарного факультету, В.І. Понеділко
обирався народним депутатом України.
Пам'ятаю, що студенти йшли до інституту за покликом серця,
бо вважали спеціальність автомобіліста найкращою. Наші випускники
- на керівних посадах, відомі на Запоріжжі фахівці. Євген
Карташов - голова облдержадміністрації, Сергій Бєліков - ректор
ЗНТУ, Василь Глушко - декан машинобудівного факультету, Леонід
Івщенко - директор машинобудівного інституту ЗНТУ, Володимир
Козирев - декан транспортного факультету, Олег Папашев - керівник
СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ"...
Отже наш факультет, наш інститут готували не лише висококваліфікованих
спеціалістів, а й керівників різного рангу. Я цим дуже пишаюсь. |
|
Борис
БОРИСОВ, декан автомобільного факультету (1961 - 19 р.р.)
|
|
|
І
в Сибір, і на цілину
|
 Щоліта,
під час канікул, відправлялися студентські будівельні загони
із Запоріжжя. Три-чотири загони, не менше трьохсот чоловік,
формувалися у "машинці" і виїжджали в далекі краї.
Скільки клопотів було мені, декану машинобудівного факультету,
і моїм колегам, аби підібрати до загонів таких, хто і навчається
добре, і вміє й бажає працювати. І спорядити треба як слід,
і провести в дорогу.
Наші студенти працювали в Тюмені і Салехарді, на Запоріжжі
і Курщині... І звідусіль привозили почесні грамоти. Чимало
будзагонівців нагороджено орденами і медалями СРСР.
Цікаво відзначити, що в 60-ті роки директорами майже всіх
великих заводів області були наші випускники.
Запам'яталося, що машинобудівний факультет у 70-80-ті роки
швидко зростав і розвивався. Так вимагав час. Викладачі, співробітники,
студенти робили все від них залежне, щоб виконати план розвитку.
Впроваджували нові навчальні плани, дисципліни, такі як художнє
конструювання, обчислювальна математика, робототехніка. Впроваджували
ЕОМ. Звісно, зараз і техніка не та, і масштаби не ті. І це
закономірно. |
|
Юрій
КУЛЬБАКА, декан машинобудівного факультету (1978-1994 р.р.),
доцент
|
|
|
БУЛО
ВАЖКО І СТУДЕНТАМ, І ВИКЛАДАЧАМ
|
 Особливо
в 50-ті роки, коли на продукти була карткова система. Так
що і в їдальні харчувалися за картками. Хліба давали лише
600 грамів на день, а хотілося більше, бо були напівголодні.
За наймані квартири студенти не сплачували. Це взяв на себе
інститут. Важко було і з папером: писали на чому завгодно,
навіть на картоні, шматках газет.
Підручників було обмаль, тож усі лекції конспектували. Сутужно
було і з одягом, взуттям: усе купували на ринку. Щоправда,
в інституті видавали раз на квартал 3 метри якої-небудь мануфактури.
І все-таки, незважаючи на труднощі, студенти і викладачі брали
участь у художній самодіяльності, виступали на сцені з концертами.
На одному з вечорів виступив Остап Вишня. |
|
Сергій
ЖИТНИЦЬКЙЙ, завідувач кафедри ДМ і ТММ
|
|
|
ПУТІВКУ
В ЖИТТЯ ДАЛА "МАШИНКА"
|
 Так,
я ніскільки не перебільшую. І фахові знання, і практичні навички,
і досвід, і уміння дивитися у завтрашній день, і впевненість
при прийнятті необхідних рішень я здобув під час навчання
на автомобільному факультеті. Після закінчення його працював
на автозаводі - начальником цеху, секретарем парткому, директором
СП " АвтоЗАЗ-ДЕУ" - і ніколи не збочив з вірного
шляху. Доводилося зустрічатися по роботі з колегами з автопідприємств
і фірм США, Німеччини, Франції, Південної Кореї, Італії та
інших розвинених країн, і я ніколи не відчував себе гірше
підготовленим, ніж вони: на рівних вирішували всі питання.
Велике спасибі за науку - путівку в життя - моїм вчителям-наставникам:
ректорам П.А. Михайлову, В.С. Попову, декану автомобільного
факультету В.П. Борисову, його заступнику В.Х. Козиреву (нині
декану транспортного факультету). Радію з того, що наш факультет
закінчила моя дочка Людмила, зять Олександр, а зараз навчається
онук Микола. Усі пішли батьківською стежкою. |
|
Микола
ЛАСТОВЕЦЬКИЙ, радник голови ради директорів СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ!
(випускник ЗМІ 1968 року)
|
|
|
НАША
ГОРДІСТЬ - ВИПУСКНИКИ
|
|
|
Колектив
нашого інституту-університету пишався і пишається кращими
випускниками. Їх портрети - у фотоальбомах на кафедрах і в
деканатах, у фотографіях в головному корпусі поряд з директорами-ректорами.
Їх імена згадують на урочистостях, культурно-виховних заходах.
Серед наших випускників - політики, талановиті вчені, військові,
керівники підприємств, фірм, навчальних закладів. Їх імена
назавжди вписані в історію університету, викарбувані на меморіальних
дошках, присвоєні навчальним аудиторіям і вулицям.
Володимир Олександрович Судець став маршалом авіації, командувачем
повітряної армії, Героєм Радянського Союзу, почесним громадянином
міста Запоріжжя. Випускник ЗМІ 1962 року Анатолій Іванович
Майорець виріс від майстра - начальника цеху до директора
трансформаторного заводу, а затим - до міністра енергетики,
електротехнічної промисловості СРСР, повноважного і надзвичайного
посла Радянського Союзу в Індії.
Видатний внесок у розвиток авіаційної промисловості вніс і
вносить випускник "машинки" генеральний директор
ВАТ "Мотор Січ", Герой України, почесний професор
ЗНТУ В'ячеслав Олександрович Богуслаєв.
Керують виробничими колективами передових запорізьких підприємств
Олег Хайрулович Папашев, Ігор Степанович Пресняк, Борис Федорович
Петров, Леонід Михайлович Хованов та інші.
Колектив ЗНТУ пишається також випускниками "машинки"
Євгеном Григоровичем Карташовим - головою обласної держадміністрації,
Євгеном Петровичем Березовським - головою облради, Павлом
Андрійовичем Михайликом - заступником голови облдержадміністрації.
"Машинку" закінчили і ректор ЗНТУ д.т.н. професор
Сергій Борисович Бєліков, д.т.н. професори Л.Й. Івщенко -
директор машинобудівного інституту ЗНТУ, проректор Анатолій
Данилович Коваль.
Наші випускники - гордість колективу. |
| Власн.
інф. |
|
На
знімку 80-х років: випускник Олександрівського механіко-технічного
училища маршал авіації В.О. Судець і рестор "машинки"
П.А.Михайлов зі студентами.
|
|
|
